пʼятниця, 8 квітня 2011 р.
Я повенувся по третій ранку. Ноги відмовляють, пальці заплітаються, хотчу почути її голос... Залишив усіх в різномантіних станах - від збудженого аклогольного до горизонтального зі стогонами. А голова просто розпирає від сплетіння думок і болів ноги. Спустошив запас віскі і вів монолог про любов на веранді, закутаний в плед поволі втрачаючи голос від холодного вітру, на щастя дощ припинився. Я дуже вдячний своїм слухачам. Щойно написав про жінку, яка ненавидить людей за різномантні види слабкості. Жінка яка ходить на обох ногах, має дві руки, добрий зір, має змогу тверезо думати і по-справжньому покохати ненавидить людей за слабкість.Цій жінці потрібен був чоловік і я знайшов їй аж ніяк не схожого на неї.
 |
| need this |
То ж бажаю Вам не ненавидіти людей за слабкості, а захоплюватись тим, як їх вони використовують.
Усім надобраніч.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
1 коментарі:
"якщо зійдуться дві однакові людини - вони просто отруюватимуть все довкола них". а я вже й забула, що ти вдатний до пера. солодких ночей тобі, белло, натхненних.
Дописати коментар